Це гостра та особливо небезпечна інфекція, яка вражає всі види тварин і становить серйозну загрозу для людей. Спори збудника дуже стійкі й можуть залишатися в ґрунті багато років. Через це сибірка може знову з’являтися в місцях, де колись уже були випадки зараження.

  Зараження найчастіше відбувається через корми та воду, рідше - через ушкоджену шкіру.

Основні ризики:

 - Весна–літо: активний контакт тварин із пасовищами, де можуть зберігатися спори.

 - Зима: використання кормів, зібраних на територіях із неблагополучною історією.

 - Стічні води: можливе потрапляння збудника зі шкіряних і м’ясопереробних підприємств.

 - Стаціонарні осередки: тривале збереження спор у ґрунті.

 - Корм, який не був знезаражений: один із найчастіших шляхів поширення хвороби.

Коли варто негайно насторожитися?

Раптова загибель тварин:

- у пасовищний період, особливо на територіях з історією випадків сибірки;

- після сильних злив, паводків чи земляних робіт.

Підозрілі зміни у трупів тварин:

-тшвидке розкладання;

- відсутність заклякання;

- кров’янисті витікання з природних отворів.

Тяжкий перебіг хвороби:

- септичні прояви (трупне здуття, пропасниця);

- наявність карбункулів;

- у свиней - ознаки, схожі на ангіну.

Якщо є хоча б найменша підозра на сибірку

Негайно повідомте територіальний орган Держпродспоживслужби за місцем розташування господарства. Швидке реагування допоможе уникнути поширення небезпечної інфекції.

Детальна інформація в інфографіці, розробленій у співпраці з європейським проєктом EU4SaferFood.

#Сибірка #Anthrax #ЗдоровʼяТварин #Zoonoses #FoodSafety #Ветеринарія