Упродовж 2025–2026 років Україна ухвалила низку важливих євроінтеграційних законодавчих змін, які закладають основу для сучасної системи ветеринарної медицини. Європейська інтеграція змінила не лише законодавство, а й підхід до роботи ветеринарної служби. Якщо раніше основний акцент робився на реагуванні на проблеми, то сьогодні головне завдання — попередити ризики ще до того, як вони стануть загрозою для здоров’я тварин, людей чи економіки.

 

Що змінилося?

 

▪️Ризик-орієнтований державний контроль.

Однією з ключових змін став перехід від формального інспектування до ризик-орієнтованого державного контролю. Європейський підхід передбачає раннє виявлення загроз, постійний моніторинг захворювань, аналіз ризиків та оперативне реагування. Це дозволяє ефективніше запобігати поширенню небезпечних хвороб тварин.

 

▪️Благополуччя тварин стало частиною державної політики.

Сучасне законодавство визначає чіткі вимоги до утримання, транспортування та гуманного поводження з тваринами. Це відповідає європейським принципам, де здоров’я тварин нерозривно пов’язане з безпечністю харчових продуктів. 

 

▪️Посилено контроль ветеринарних лікарських засобів.

Запроваджуються сучасні правила реєстрації, обігу та фармаконагляду ветеринарних препаратів, що сприяє боротьбі з антибіотикорезистентністю та забезпечує безпечне використання ліків. 

 

▪️Єдині правила для експорту до ЄС.

Гармонізація вимог дозволяє українським виробникам працювати за правилами, зрозумілими для європейських партнерів. Це відкриває нові можливості для міжнародної торгівлі та зміцнює довіру до української продукції.

 

▪️Простежуваність “від лану до столу”.

Контроль охоплює весь ланцюг виробництва — від здоров’я тварин і кормів до готової продукції. Такий підхід гарантує безпечність харчових продуктів для споживачів.

 

▪️Цифровізація ветеринарної системи.

 Розширюється використання електронних реєстрів, цифрових сертифікатів та міжнародних інформаційних систем, що підвищує прозорість і швидкість взаємодії між державою та бізнесом.

 

Для ветеринарної служби України це не лише оновлення законодавства, а й запровадження нової моделі роботи. Її основою є ризик-орієнтований державний контроль, який передбачає своєчасне виявлення та запобігання ризикам ще до того, як вони можуть призвести до негативних наслідків. Такий підхід не лише підвищує ефективність державного контролю, а й створює умови для визнання української системи ветеринарного контролю з країнами ЄС, відкриваючи нові можливості для міжнародної торгівлі та зміцнюючи позиції України на європейському ринку.

Volodymyr Kusturov , Заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів