Застосування антибіотиків та інших антимікробних препаратів у тваринництві має бути обґрунтованим, відповідальним і контрольованим. Неправильне, надмірне або необґрунтоване їх використання сприяє розвитку антимікробної резистентності (АМР) — здатності мікроорганізмів виживати та розмножуватися навіть під дією препаратів, які раніше були ефективними проти них.

 

У ветеринарній медицині це означає дотримання простого, але важливого принципу: антимікробні препарати слід застосовувати лише за наявності ветеринарних показань, у належному дозуванні, протягом визначеного строку та за призначенням ветеринарного лікаря.

 

⚠️ Чому це важливо?

Стійкі до антимікробних препаратів мікроорганізми можуть циркулювати серед тварин, поширюватися між господарствами та потрапляти до людей через харчові продукти, безпосередній контакт із тваринами та навколишнє середовище. Унаслідок цього інфекційні захворювання можуть ставати складнішими для лікування, потребувати тривалішої терапії та застосування альтернативних препаратів.

 

Антимікробна резистентність є спільною проблемою для здоров’я людей, тварин і довкілля, тому її запобігання потребує підходу «Єдине здоров’я» (One Health) та узгоджених дій ветеринарних фахівців, операторів ринку, власників тварин і органів державного контролю.

 

⚠️ Як зменшити ризик розвитку АМР?

▪застосовувати антибіотики та інші антимікробні препарати лише за ветеринарними показаннями;

▪ не використовувати їх без необхідності, для профілактики «про всяк випадок» або без консультації ветеринарного лікаря;

▪дотримуватися призначеної дози, кратності та тривалості лікування;

▪не припиняти лікування самовільно та не змінювати призначену схему застосування препаратів;

▪суворо дотримуватися встановлених періодів виведення (строків очікування) перед отриманням харчових продуктів від продуктивних тварин;

▪не використовувати залишки препаратів від попереднього лікування без нового призначення ветеринарного лікаря;

▪забезпечувати належні умови утримання тварин, гігієну, якісну годівлю, вакцинацію та заходи біобезпеки;

▪запобігати виникненню та поширенню інфекційних хвороб, адже менша кількість захворювань означає меншу потребу в застосуванні антибіотиків;

▪ за можливості проводити лабораторну діагностику та визначення чутливості збудника до антимікробних препаратів, особливо у складних або повторних випадках захворювання.

 

Важливо пам’ятати, що антимікробні препарати не замінюють належну гігієну, вакцинацію, біобезпеку та правильні умови утримання тварин. Їх застосування повинно бути частиною обґрунтованої ветеринарної стратегії лікування, а не універсальним способом попередження будь-яких захворювань.

 

Раціональне та відповідальне застосування антимікробних препаратів допомагає зберегти їх ефективність для майбутнього, забезпечити здоров’я і благополуччя тварин, захистити здоров’я людей та сприяти виробництву безпечних харчових продуктів.

 

Запобігання антимікробній резистентності потребує системного підходу на всіх етапах — від профілактики захворювань, ветеринарної діагностики та лікування тварин до належного виробництва харчових продуктів, державного моніторингу та контролю за обігом і застосуванням антимікробних препаратів.