Цікавинка! 10 фактів про вишиванку
- Деталі
- Опубліковано: Четвер, 21 травня 2020, 15:30
1. Сорочка була базовим елементом строю селян і виконувала функцію нижньої білизни. Носили переважно довгі сорочки - "по кісточки", вони були додільними, або до підточки.
2. У XIX ст. орнаменти та техніки оздоблення одягу були настільки унікальними, що можна було за сорочкою визначити з якого села походить її власниця.
3. Хрестик в українській народній вишивці став особливо популярним у 1850-1860-х роках, поступово замінив близько 250 традиційних швів, які виконували 20-ма техніками.
4. Вишивка хрестиком поширилась завдяки геніальному рекламному
ходу засновника парфюмерно-косметичничної компанії
«Товарищество Брокар и Ко» Генрі Брокару. Шматки мила «Брокар и Ко» загортали у яскраві обгортки, на яких друкували схеми орнаментів для вишивання хрестиком. Брокарівське мило було дешевим, а схеми вишивки надзвичайно простими, тож
швидко полюбилися жінкам і витіснили інші народні орнаменти.
5. Українська традиційна вишивка нараховує близько 300 швів, які шиються на основі 20 технік.
6. На рукавах жіночої святкової сорочки із села Вербовець Косівського району Івано-Франківської області вишито 18 358 спіральок, що становить 238 654 стібочки.
7. Переважно фарбували текстиль природними барвниками:
бузиною, крушиною, корою дуба тощо.
Наприклад, насичений синій колір видобували з індигофери фарбувальної.
На території Україні ця рослина ніколи не побутувала, привозили вже готову фарбу з Індіїї чи Китаю.
8. Для того, щоб вишивати «білим по білому», недостатньо за один сезон було вибілити нитки.
Наприклад, на Полтавщині три роки поспіль дівчата готувались, білили біль, щоб нею шити традиційні візерунки на сорочках та рушниках.
9 .У звичайної дівчини-селянки у скрині
було близько 35 сорочок, ау заможноїмогло бути й більше 60.
10. Льолю (першу сорочку) для дівчинки робили з вишитих рукавів маминої сорочки.