Профілактичне щеплення тварин проти сказу на території Голосіївського району

9 вересня  фахівці відділу з  організації протиепізоотичної роботи Об’єднання ветеринарної медицини в м. Києві провели профілактичне щеплення коней проти сказу на території  Голосіївського  району, було щеплено  71 тварину.

Також фахівці провели роз’яснювальну роботу серед працівників. Було наголошено про небезпеку  сказу, а також підкреслили важливість своєчасних щеплень.

В Україні розпочинається осіння кампанія з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу

 В Україні розпочинається осіння кампанія з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу. Цьогоріч спеціальні принади з вакциною планують розповсюджувати на території 20 областей — з обов’язковим урахуванням безпекової ситуації.

Пероральна імунізація є одним із ключових заходів у системі профілактики та контролю сказу. Адже лисиці та інші дикі м’ясоїдні тварини залишаються одним з основних природних резервуарів збудника та можуть передавати захворювання свійським тваринам.

Для вакцинації використовують спеціальні принади, усередині яких міститься капсула з вакциною. Їх розповсюджуватимуть у визначених місцях проживання диких тварин.

Ефективність такого підходу підтверджена досвідом країн Європейського Союзу. Комплексне проведення протиепізоотичних заходів, зокрема безперервна пероральна імунізація диких м’ясоїдних тварин упродовж 5–7 років, дало змогу суттєво зменшити кількість випадків сказу серед тварин.

"Позитивна динаміка вже спостерігається: за 7 місяців 2026 року кількість зареєстрованих випадків сказу серед тварин зменшилася на 30% порівняно з аналогічним періодом 2025 року", - підкреслює заступник Голови Држпродспоживслужби Володимир Кустуров

Українська кампанія проходитиме з урахуванням термінів проведення аналогічних профілактичних заходів у країнах ЄС. Особлива увага приділятиметься територіям, прилеглим до державного кордону. Скоординовані дії допомагають посилити захист прикордонних областей та знизити ризик транскордонного поширення сказу.

Держпродспоживслужба звертається до громадян: у разі виявлення принад із вакциною не слід їх руйнувати, переміщувати або забирати. Необхідно залишити принаду на місці, щоб її могла знайти дика тварина.

Сказ залишається особливо небезпечним захворюванням і потребує системної та безперервної профілактики. Держпродспоживслужба продовжує посилювати протиепізоотичні заходи, удосконалювати систему нагляду та підвищувати ефективність контролю за поширенням захворювання.

Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood підготували інформаційний матеріал щодо проведення пероральної імунізації диких м'ясоїдних тварин від сказу.

Африканська чума свиней (АЧС) — небезпечне вірусне захворювання свиней, яке не становить загрози для людини, але може завдати значних збитків свинарству

 У разі виникнення спалаху АЧС відповідна державна надзвичайна протиепізоотична комісія (ДНПК) координує дії органів влади, ветеринарних спеціалістів та інших залучених служб і визначає необхідні протиепізоотичні заходи.
 
 Детальніше — в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом EU4SaferFood та Асоціація «Свинарі України».
 
 Нагадуємо: дотримання правил біобезпеки та своєчасне повідомлення про підозру на АЧС — важливі складові захисту поголів’я та недопущення подальшого поширення захворювання.
Біобезпека — спільний захист від АЧС!

Оголошення щодо видачі ветеринарних свідоцтв у місті Києві

 

Інформуємо, що видача ветеринарних свідоцтв у місті Києві здійснюється за наступними адресами:

м. Київ, вул. Волинська, 12
Графік роботи: понеділок – п’ятниця з 09:00 до 16:00
Обідня перерва: з 13:00 до 14:00

м. Київ, вул. Сергія Миронова, 2
Графік роботи: понеділок – п’ятниця з 10:00 до 16:00
Без обідньої перерви

Також наголошуємо, що державні лікарні ветеринарної медицини, які підпорядковані Об’єднанню ветеринарної медицини в місті Києві, не здійснюють видачу ветеринарних свідоцтв та працюють відповідно до окремого графіка.

Просимо враховувати зазначену інформацію під час планування візиту.

Антимікробна резистентність

 
Застосування антибіотиків та інших антимікробних препаратів у тваринництві має бути обґрунтованим, відповідальним і контрольованим. Неправильне, надмірне або необґрунтоване їх використання сприяє розвитку антимікробної резистентності (АМР) — здатності мікроорганізмів виживати та розмножуватися навіть під дією препаратів, які раніше були ефективними проти них.
 
У ветеринарній медицині це означає дотримання простого, але важливого принципу: антимікробні препарати слід застосовувати лише за наявності ветеринарних показань, у належному дозуванні, протягом визначеного строку та за призначенням ветеринарного лікаря.
 
⚠️ Чому це важливо?
Стійкі до антимікробних препаратів мікроорганізми можуть циркулювати серед тварин, поширюватися між господарствами та потрапляти до людей через харчові продукти, безпосередній контакт із тваринами та навколишнє середовище. Унаслідок цього інфекційні захворювання можуть ставати складнішими для лікування, потребувати тривалішої терапії та застосування альтернативних препаратів.
 
Антимікробна резистентність є спільною проблемою для здоров’я людей, тварин і довкілля, тому її запобігання потребує підходу «Єдине здоров’я» (One Health) та узгоджених дій ветеринарних фахівців, операторів ринку, власників тварин і органів державного контролю.
 
⚠️ Як зменшити ризик розвитку АМР?
▪застосовувати антибіотики та інші антимікробні препарати лише за ветеринарними показаннями;
▪ не використовувати їх без необхідності, для профілактики «про всяк випадок» або без консультації ветеринарного лікаря;
▪дотримуватися призначеної дози, кратності та тривалості лікування;
▪не припиняти лікування самовільно та не змінювати призначену схему застосування препаратів;
▪суворо дотримуватися встановлених періодів виведення (строків очікування) перед отриманням харчових продуктів від продуктивних тварин;
▪не використовувати залишки препаратів від попереднього лікування без нового призначення ветеринарного лікаря;
▪забезпечувати належні умови утримання тварин, гігієну, якісну годівлю, вакцинацію та заходи біобезпеки;
▪запобігати виникненню та поширенню інфекційних хвороб, адже менша кількість захворювань означає меншу потребу в застосуванні антибіотиків;
▪ за можливості проводити лабораторну діагностику та визначення чутливості збудника до антимікробних препаратів, особливо у складних або повторних випадках захворювання.
 
Важливо пам’ятати, що антимікробні препарати не замінюють належну гігієну, вакцинацію, біобезпеку та правильні умови утримання тварин. Їх застосування повинно бути частиною обґрунтованої ветеринарної стратегії лікування, а не універсальним способом попередження будь-яких захворювань.
 
Раціональне та відповідальне застосування антимікробних препаратів допомагає зберегти їх ефективність для майбутнього, забезпечити здоров’я і благополуччя тварин, захистити здоров’я людей та сприяти виробництву безпечних харчових продуктів.
 
Запобігання антимікробній резистентності потребує системного підходу на всіх етапах — від профілактики захворювань, ветеринарної діагностики та лікування тварин до належного виробництва харчових продуктів, державного моніторингу та контролю за обігом і застосуванням антимікробних препаратів.