Міжнародний обмін інформацією про спалахи хвороб тварин: механізми та значення для ветеринарної безпеки

  • Друк
Деталі
Опубліковано: Вівторок, 10 листопада 2026, 16:27
 Оперативний обмін епізоотичною інформацією є одним із основних інструментів забезпечення ветеринарно-санітарної безпеки, попередження транскордонного поширення інфекційних хвороб тварин і мінімізації ризиків для тваринництва та міжнародної торгівлі.
 
 Міжнародна система повідомлення про хвороби тварин
Координаційну роль на глобальному рівні виконує World Organisation for Animal Health (WOAH), яка адмініструє Всесвітню інформаційну систему охорони здоров'я тварин — WAHIS (World Animal Health Information System).
 
 Відповідно до міжнародних стандартів WOAH, країни-члени зобов’язані повідомляти про визначені епізоотичні події, зокрема первинне виникнення хвороби, її повторну появу, суттєві зміни в поширенні або інші події, що підлягають повідомленню.
 
 Як відбувається обмін інформацією?
Виявлення та епізоотологічне розслідування.
Компетентні органи організовують відбір зразків, лабораторну діагностику, встановлення джерела інфекції та визначення меж неблагополучного пункту.
 
 Офіційне повідомлення.
Уповноважені представники країни передають до WAHIS інформацію про підтверджену епізоотичну подію відповідно до вимог WOAH протягом 24 год після підтвердження первинного спалаху. Повідомлення містить дані про захворювання, види тварин, географічне розташування осередку, кількість уражених і загиблих тварин та вжиті заходи реагування.
 
 Оновлення епізоотичних даних.
Інформація уточнюється та подається через систему в міру надходження результатів досліджень і розвитку ситуації. Це забезпечує актуальність відомостей про поширення захворювання та ефективність протиепізоотичних заходів.
 
 Міжнародне інформування та оцінювання ризиків. Опубліковані дані використовуються ветеринарними органами інших країн для аналізу епізоотичної ситуації, визначення потенційних загроз і планування заходів біологічного захисту.
 
 У Європейському Союзі для повідомлення та обміну даними про хвороби тварин функціонує система ADIS (Animal Diseases Information System). Вона забезпечує обмін офіційною інформацією між компетентними органами держав-членів ЄС та Європейською комісією відповідно до вимог законодавства ЄС.
 
 На сьогодні інформаційні системи ADIS і WAHIS інтегровані між собою, що забезпечує обмін епізоотичною інформацією на європейському та міжнародному рівнях. Оперативна інформація щодо епізоотичної ситуації в Україні, зокрема первинні повідомлення про реєстрацію спалахів хвороб тварин, періодичні оновлення даних та офіційні повідомлення про закриття осередків захворювання, подається через систему ADIS.
 
 Після проходження відповідних процедур перевірки та валідації інформація передається до системи WAHIS і оприлюднюється на офіційному веб сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH). Така інтеграція сприяє оперативному інформуванню міжнародної спільноти, забезпечує прозорість епізоотичної ситуації в Україні та підтверджує важливість міжнародного співробітництва у сфері ветеринарного нагляду й біологічної безпеки.

Ще один крок до європейських стандартів: схвалено рекомендації з благополуччя свиней

  • Друк
Деталі
Опубліковано: Вівторок, 10 листопада 2026, 12:38

У господарств з утримання свиней з’явився практичний орієнтир, як зменшити кусання хвостів і потребу в їх обрізанні. Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом від 29 жовтня 2026 року № 110 схвалило рекомендації щодо мінімальних вимог до захисту свиней.

Це конкретний результат роботи з наближення українських підходів до європейських стандартів благополуччя тварин. Рекомендації адаптують положення документа Європейської комісії та допомагають операторам ринку перетворити принципи належного утримання на щоденні практичні рішення.

Що це означає для господарств? Менше зосередження лише на наслідках і більше уваги до причин. Свині можуть кусати хвости через стрес, нудьгу, тісноту, конкуренцію за корм і воду, незбалансований раціон або неналежну вентиляцію. Щоб зменшити ризики, важливо забезпечити тваринам безпечні матеріали для дослідження, жування й іншої природної поведінки, а також регулярно перевіряти умови утримання та здоров’я поголів’я.

Рекомендації допоможуть вчасно помітити тривожні сигнали — опущені хвости, неспокійну поведінку, сліди укусів — і визначити, які зміни потрібні у господарстві. Якщо проблема вже виникла, необхідно оперативно відокремити тварин, які кусаються, надати допомогу постраждалим і усунути чинники ризику.

Рутинне обрізання хвостів заборонене чинним законодавством, зокрема, відповідно до спеціальних Вимог до благополуччя свиней під час їх утримання, затверджених наказом Мінекномрозвитку № 224. Його допускають лише за наявності ушкоджень і після вжиття заходів для усунення причин кусання. Адже обрізання не вирішує проблему — її вирішують належні умови, уважне спостереження та своєчасна реакція.

Рекомендації мають виключно інформаційний характер і не встановлюють жодних правових норм. Їхній практичний орієнтир для господарств — здоровіші тварини, менше травм і поступове зменшення потреби в обрізанні хвостів.

Наведені в них вимоги та приклади не є вичерпними, а обсяг застосування рекомендацій оператор ринку визначає самостійно з урахуванням особливостей господарства та обов’язковості дотримання чинного законодавства.

Довідково. Україна продовжує впроваджувати європейські підходи до забезпечення благополуччя тварин. З березня 2026 року введено в дію Закон України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» та вимоги щодо забезпечення благополуччя тварин під час їх утримання, транспортування, умертвіння та здійснення супутніх операцій.

Для послідовного впровадження цих вимог розроблено та реалізується Дорожня карта щодо забезпечення впровадження законодавства ЄС про благополуччя тварин в Україні на 2025–2027 роки, яка охоплює інформування операторів ринку, підготовку фахівців та розвиток системи державного контролю.

Відповідно до частини десятої статті 36 Закону України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» Мінагрополітики уповноважене схвалювати рекомендації та погоджувати настанови щодо будь-яких аспектів благополуччя відповідного виду або групи видів тварин, а також застосування законодавства у цій сфері. Схвалення Рекомендацій є одним із кроків практичної підтримки операторів ринку.

Трансжири у харчових продуктах: законодавчі обмеження та державний контроль

  • Друк
Деталі
Опубліковано: Вівторок, 10 листопада 2026, 12:37
Трансжири — це різновид ненасичених жирів, надмірне споживання яких негативно впливає на здоров’я людини та підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Промислово вироблені трансжири можуть міститися у продуктах, під час виготовлення яких використовують частково гідрогенізовані рослинні олії.
 
Які вимоги діють в Україні?
В Україні встановлено законодавче обмеження на вміст промислово вироблених трансжирних кислот у харчових продуктах — не більше 2 г на 100 г загальної кількості жирів у продукті.
Ця вимога спрямована на зменшення споживання шкідливих жирів, захист здоров’я населення та наближення українського законодавства до європейських стандартів безпечності харчових продуктів.
 
Які обов’язки мають оператори ринку?
Виробники та інші оператори ринку повинні забезпечувати відповідність харчових продуктів установленим вимогам. Зокрема, це передбачає:
- дотримання граничного рівня вмісту промислово вироблених трансжирів;
- недопущення виробництва та обігу продукції, що не відповідає вимогам законодавства;
- надання інформації про вміст трансжирних кислот іншим операторам ринку під час постачання певних харчових продуктів, якщо їхній вміст перевищує встановлений поріг;
- забезпечення простежуваності харчових продуктів і виконання передбачених законодавством заходів у разі виявлення невідповідностей.
 
Державний контроль
Відповідно до законодавства України, державний контроль у сфері безпечності харчових продуктів здійснює Держпродспоживслужба в межах визначених повноважень.
Контрольні заходи можуть передбачати перевірку дотримання операторами ринку встановлених вимог, відбір зразків і проведення лабораторних досліджень. У разі виявлення порушень застосовуються передбачені законодавством заходи реагування.
 
Чому це важливо?
Промислово вироблені трансжири підвищують ризик ішемічної хвороби серця та інших серцево-судинних захворювань. За оцінками, наведеними ВООЗ на основі дослідження Global Burden of Disease 2019, із їхнім споживанням пов’язано понад 278 тисяч смертей щороку у світі.
Важливо, що трансжири не завжди можна визначити за зовнішнім виглядом продукту або лише за його категорією. Саме тому лабораторні дослідження та систематичний державний моніторинг є необхідними інструментами захисту споживачів.
 
Практичні поради споживачам: як зменшити споживання трансжирів
 - Читайте склад продукту.
Звертайте увагу на наявність частково гідрогенізованих олій або жирів у переліку інгредієнтів: вони можуть бути джерелом промислово вироблених трансжирних кислот.
 - Уважніше обирайте готову випічку й кондитерські вироби.
Печиво, вафлі, торти, тістечка, вироби з листкового тіста, деякі снеки та продукти швидкого харчування можуть містити трансжири залежно від рецептури. Належність продукту до певної категорії сама собою не свідчить про порушення вимог.
 - Надавайте перевагу кориснішим альтернативам.
Для приготування їжі частіше використовуйте негідрогенізовані рослинні олії; обирайте різноманітне збалансоване харчування, обмежуйте часте споживання готової випічки та смажених страв.
 - Не покладайтеся лише на вигляд і маркування. Трансжири неможливо достовірно визначити за кольором, запахом чи смаком. Відсутність окремої згадки про трансжири на етикетці не гарантує їх повної відсутності; для встановлення фактичного вмісту потрібні лабораторні дослідження.
 - Знайте, куди звернутися.
За наявності обґрунтованих сумнівів щодо відповідності харчового продукту встановленим вимогам можна звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби, зазначивши назву продукту, виробника, місце придбання та наявні підтвердні матеріали.
 
Важливо: законодавче обмеження у 2 г стосується 100 г загальної кількості жирів у харчовому продукті, а не 100 г самого продукту; воно поширюється на трансжирні кислоти, які не є такими, що природно містяться в жирах тваринного походження.
 
Для України ця робота має також важливе значення в контексті європейської інтеграції, наближення національного законодавства до вимог ЄС та забезпечення належного рівня безпечності харчових продуктів.

Профілактична вакцинація свиней у Києві

  • Друк
Деталі
Опубліковано: П'ятниця, 06 листопада 2026, 11:15

5 листопада фахівці відділу організації протиепізоотичної роботи Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві провели профілактичну вакцинацію свиней проти класичної чуми свиней.
Щеплення отримали як звичайні свині, так і мініпіги, що утримуються у «Пігі-кафе».

Наука у ветеринарній медицині: як дослідження допомагають попереджати хвороби тварин

  • Друк
Деталі
Опубліковано: Четвер, 05 листопада 2026, 13:44
Ефективна профілактика хвороб тварин починається з наукових досліджень. Саме наука дає змогу своєчасно виявляти загрози, розуміти механізми виникнення та поширення інфекцій, оцінювати епізоотичні ризики й розробляти дієві інструменти для захисту здоров’я тварин.
 
Сучасна ветеринарна медицина спирається на лабораторну діагностику, епізоотологічний моніторинг, аналіз даних, молекулярно-генетичні методи та дослідження збудників хвороб. Це допомагає не лише встановлювати діагноз, а й прогнозувати ризики, виявляти небезпечні тенденції та своєчасно запобігати поширенню інфекційних захворювань.
 
Яку роль відіграють наукові дослідження у профілактиці хвороб тварин?
 
▪️Раннє виявлення загроз. 
Сучасні діагностичні методи дають змогу ідентифікувати збудників хвороб, виявляти інфекції на ранніх етапах, а також встановлювати джерела та можливі шляхи їх поширення.
 
▪️Епізоотологічний моніторинг. 
Систематичний збір, узагальнення та аналіз даних допомагають оцінювати поширення захворювань, визначати фактори ризику, відстежувати зміни епізоотичної ситуації й оперативно реагувати на потенційні спалахи.
 
▪️Розроблення вакцин і засобів профілактики. 
Наукові дослідження сприяють удосконаленню методів імунопрофілактики, оцінюванню ефективності вакцин та підвищенню результативності заходів із запобігання інфекційним захворюванням.
 
▪️Наукове обґрунтування ветеринарних рішень.
Результати досліджень є основою для вдосконалення протиепізоотичних заходів, біобезпеки у господарствах, систем ветеринарного нагляду та підходів до контролю захворювань.
 
▪️Прогнозування епізоотичних ризиків. 
Вивчення закономірностей поширення збудників, впливу кліматичних змін, переміщення тварин і діяльності людини допомагає визначати території та періоди підвищеного ризику виникнення захворювань і завчасно планувати профілактичні заходи.
 
▪️Захист здоров’я людей. 
Виявлення та контроль зоонозів — захворювань, спільних для тварин і людей, — є важливою складовою системи громадського здоров’я та безпечності харчових продуктів. Саме тому особливого значення набуває підхід «Єдине здоров’я», який передбачає взаємодію фахівців ветеринарної медицини, медицини людини та екології.
 
Важливою складовою ветеринарної науки є також дослідження антимікробної резистентності, адже поширення стійкості мікроорганізмів до протимікробних препаратів становить загрозу як для здоров’я тварин, так і для здоров’я людей.
 
Ветеринарна наука є невід’ємною складовою системи забезпечення здоров’я тварин і контролю інфекційних захворювань. Наукові дослідження створюють основу для вдосконалення методів діагностики та профілактики, підвищення ефективності ветеринарного нагляду й мінімізації ризиків поширення небезпечних хвороб.
 
Наука у ветеринарній медицині — це не лише дослідження, а й практичний інструмент попередження хвороб, збереження епізоотичного благополуччя, захисту здоров’я людей та забезпечення сталого розвитку тваринництва.

Більше статей...

  1. Безпечне м’ясо: як захиститися від трихінельозу?
  2. Підготовка бджолиних сімей до зимівлі: основні ветеринарно-санітарні вимоги
  3. Переміщення тварин: що потрібно знати власникам і перевізникам?
  4. Одна з особливостей губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби (ГЕВРХ) — у заражених тварин клінічні ознаки не проявляються роками. ГЕВРХ має неочікуваний початок, повільно прогресує та завжди призводить до загибелі худоби