Виробнича нарада фахівців Об’єднання ветеринарної медицини в м. Києві

 18 вересня відбулася  виробнича нарада за участю співробітників Державної лікарні ветеринарної медицини ( ДЛВМ) та лікарів-епізоотологів за участі начальника Об’єднання ветеринарної медицини в м. Києві (ОВМ) Савчука Геннадія Віталійовича, заступника начальника ОВМ Глущенка Олександра Григоровича та головного бухгалтера Белінської Лідії Іванівни.

Під час наради особливу увагу приділили відповідальному  виконанню  працівникам своїх   посадових обов’язків, належного ведення відповідної документації та дотримання встановлених вимог під час використання ветеринарних препаратів і засобів захисту тварин.

Окремо було обговорено питань з організації проведення пероральної імунізації диких тварин проти сказу – одного з важливих напрямів профілактики поширення  цього небезпечного захворювання.

За результатом наради визначено основні завдання та напрями подальшої роботи , наголошено на необхідності чіткого дотримання вимог чинного законодавства, службових обов’язків та належної організації  ветеринарно- профілактичних заходів.

Планові щеплення тварин проти сказу на території Святошинського району.

16 вересня фахівці відділу з  організації протиепізоотичної роботи Об’єднання ветеринарної медицини в м. Києві провели профілактичне щеплення тварин проти сказу на території Святошинського району  . Для профілактичної  імунізації використовували антирабічну вакцину « Рабістар». Було щеплено 11 тварин , зокрема 4 – котів, 7 -  собак.

Також фахівці провели роз’яснювальну роботу серед населення. Було наголошено про небезпеку  сказу, а також підкреслили важливість своєчасних щеплень.

АЧС може швидко поширюватися, створюючи серйозні ризики для поголів’я свиней та завдаючи значних економічних втрат ії власникам.

Наразі не існує засобів для лікування та профілактики АЧС, тому основним і надійнішим способом запобігти занесенню та поширенню вірусу є дотримання правил біобезпеки.
 
Біобезпека — це комплекс заходів, спрямованих на недопущення занесення збудника АЧС у господарство та його поширення серед свиней., виконання яких важливо забезпечити і комерційним, і приватним свиногосподарствам.
 
Важливо пам’ятати: одне порушення правил біобезпеки може стати шляхом для занесення вірусу в господарство.
 
Біобезпека — це не разовий захід, а щоденна відповідальність кожного, хто утримує свиней. Саме від дотримання простих, але важливих правил залежить захист поголів’я та недопущення поширення АЧС.
 
Детальніше — в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом EU4SaferFood та Асоціація «Свинарі України».

Пташиний грип: як захистити птицю та запобігти поширенню захворювання

Пташиний грип — це гостре вірусне захворювання птиці, яке може спричиняти значні втрати у птахівництві та становити ризик для здоров’я людей.
 
Основним природним резервуаром вірусу є дикі водоплавні та перелітні птахи. Поширення збудника можливе через безпосередній контакт із хворою птицею, її виділеннями, а також через забруднені корми, воду, інвентар, транспорт, одяг і взуття.
 
Щоб зменшити ризик занесення та поширення пташиного грипу, власникам птиці необхідно:
- не допускати контакту домашньої птиці з дикою та синантропною птицею;
- утримувати птицю в закритих приміщеннях або на огороджених територіях, унеможливлюючи доступ диких птахів до корму та води;
- регулярно очищати й дезінфікувати приміщення, інвентар та обладнання;
- використовувати окремий одяг і взуття під час догляду за птицею;
- не купувати птицю та продукцію птахівництва у невстановлених місцях;
- не допускати до господарства сторонніх осіб без необхідності;
- у разі загибелі птиці без очевидної причини або появи ознак захворювання негайно звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби або державної лікарні ветеринарної медицини.
 
Не торкайтеся руками хворої або мертвої дикої птиці.
 
Запобігання пташиному грипу — спільна відповідальність.
 
Своєчасне виявлення захворювання, неухильне дотримання ветеринарно-санітарних вимог та посилення заходів біобезпеки є важливими складовими запобігання занесенню та поширенню збудника.

Особливості роботи пташиних ринків

 
Пташині ринки та місця реалізації живої птиці мають свої особливості, адже одночасне перебування значної кількості різних видів птахів створює підвищені ризики поширенню інфекційних та паразитарних захворювань. 
 
Робота ветеринарного лікаря спрямована не лише на  не допущення поширення небезпечних захворювань, а й контроль здоров’я стану птиці.
 
Особлива увага приділяється виявленню ознак захворювань: млявості, порушення дихання, виділень із носових ходів та очей , розладів травлення, зміни поведінки, порушення координації рухів та інших симптомів, які можуть свідчити про захворювання.
 
Не менш важливим є напрямом є контроль дотримання ветеринарно- санітарних вимог : чистоти торгівельних місць, проведення дезінфекційних заходів ,  належного поводження з птицею , недопущення контакту клінічно здорових і підозрілих щодо захворювання тварин.
 
У разі виявлення птиці з ознаками захворювання або виникнення підозри  на особливо небезпечну інфекцію ветеринарний лікар вживає заходів передбачених законодаваством ,  спрямованих на лакалізацію можливого осередку та запобіганню поширення  захворювання.