У разі виявлення лейкозу великої рогатої худоби подальші дії залежать від результатів лабораторних досліджень та стану тварини.

 Дотримання ветеринарно-санітарних вимог допомагає запобігти поширенню захворювання та поступово оздоровити господарство.
 
Тварини з гематологічними змінами підлягають забою, а їхнє молоко заборонено використовувати для харчових потреб людей і годівлі тварин без належного знезараження.
 
Водночас серопозитивних тварин у визначених випадках дозволяється утримувати окремо протягом обмеженого часу із суворим дотриманням ветеринарних вимог. Молоко від них може використовуватися лише після відповідної термічної обробки або переробки.
 
 Особливу увагу приділяють вирощуванню молодняку. Його використовують для оновлення стада лише після отримання двох поспіль негативних результатів лабораторних досліджень .
 
Детальніше про порядок поводження з інфікованими тваринами, використання молока та вирощування молодняку — в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом EU4SaferFood.

Як зміна клімату впливає на здоров’я тварин та ветеринарну безпеку

Зміна клімату вже сьогодні є одним із ключових викликів для ветеринарної медицини. Підвищення середньорічних температур, зміна режиму опадів, тривалі періоди спеки та збільшення кількості екстремальних погодних явищ впливають не лише на умови утримання тварин, а й на поширення інфекційних хвороб, стабільність тваринництва та продовольчу безпеку.

Основні наслідки зміни клімату

Поширення інфекційних захворювань:
розширюються ареали комах і кліщів — переносників небезпечних хвороб;
зростає ризик появи інфекцій у регіонах, де вони раніше не реєструвалися;
збільшується навантаження на систему епізоотичного нагляду та лабораторної діагностики.

Негативний вплив на продуктивність тваринництва:
тривалі періоди спеки спричиняють тепловий стрес;
знижуються надої, приріст живої маси та репродуктивні показники;
підвищується сприйнятливість тварин до захворювань.

Ризики для кормової бази:
посухи та інші екстремальні погодні явища впливають на врожайність кормових культур;
змінюється якість і безпечність кормів;
посилюється потреба у державному контролі за кормами та кормовими добавками.

У цих умовах особливого значення набувають профілактика, дотримання вимог біобезпеки, ефективний епізоотичний нагляд та постійний лабораторний моніторинг.

Сучасна ветеринарна медицина — це система, що працює на випередження. Її пріоритетом є прогнозування ризиків, раннє виявлення загроз, впровадження ефективних профілактичних заходів і забезпечення епізоотичного благополуччя. Такий підхід сприяє сталому розвитку тваринництва та зміцненню продовольчої безпеки.

Volodymyr Kusturov , Заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Ветеринарний контроль на виставці собак у парку " Перемога"

25 липня фахівці відділу з організації протиепізоотичної роботи Об’єднання ветеринарної медицини в м. Києві провели ветеринарний контроль під час виставки собак, що відбулась на території парку « Перемога».

Під час заходу спеціалісти здійснювали контроль за дотриманням ветеринарно-санітарних вимог, перевіряли ветеринарні документи та стан здоров’я тварин, які брали участь у виставці.

     

    

Пданові профілактичні щеплення проти сказу тварин на території Святошинського району ( селище Перемога)

Фахівцями відділу з організації протиепізоотичної роботи Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві 22 липня на території Святошинського району ( селище Перемога) було проведено профілактичне щеплення проти сказу тварин, вакциною "Рабістар " у кількості 16 голів :
( котів  - 7, собак- 9)
Проведена роз'яснювальна робота серед населення  про небезпеку сказу, про необхідність  профілактичних щеплень.

Європейське законодавство формує сучасну ветеринарну службу України

Упродовж 2025–2026 років Україна ухвалила низку важливих євроінтеграційних законодавчих змін, які закладають основу для сучасної системи ветеринарної медицини. Європейська інтеграція змінила не лише законодавство, а й підхід до роботи ветеринарної служби. Якщо раніше основний акцент робився на реагуванні на проблеми, то сьогодні головне завдання — попередити ризики ще до того, як вони стануть загрозою для здоров’я тварин, людей чи економіки.
 
Що змінилося?
 
▪️Ризик-орієнтований державний контроль.
Однією з ключових змін став перехід від формального інспектування до ризик-орієнтованого державного контролю. Європейський підхід передбачає раннє виявлення загроз, постійний моніторинг захворювань, аналіз ризиків та оперативне реагування. Це дозволяє ефективніше запобігати поширенню небезпечних хвороб тварин.
 
▪️Благополуччя тварин стало частиною державної політики.
Сучасне законодавство визначає чіткі вимоги до утримання, транспортування та гуманного поводження з тваринами. Це відповідає європейським принципам, де здоров’я тварин нерозривно пов’язане з безпечністю харчових продуктів. 
 
▪️Посилено контроль ветеринарних лікарських засобів.
Запроваджуються сучасні правила реєстрації, обігу та фармаконагляду ветеринарних препаратів, що сприяє боротьбі з антибіотикорезистентністю та забезпечує безпечне використання ліків. 
 
▪️Єдині правила для експорту до ЄС.
Гармонізація вимог дозволяє українським виробникам працювати за правилами, зрозумілими для європейських партнерів. Це відкриває нові можливості для міжнародної торгівлі та зміцнює довіру до української продукції.
 
▪️Простежуваність “від лану до столу”.
Контроль охоплює весь ланцюг виробництва — від здоров’я тварин і кормів до готової продукції. Такий підхід гарантує безпечність харчових продуктів для споживачів.
 
▪️Цифровізація ветеринарної системи.
 Розширюється використання електронних реєстрів, цифрових сертифікатів та міжнародних інформаційних систем, що підвищує прозорість і швидкість взаємодії між державою та бізнесом.
 
Для ветеринарної служби України це не лише оновлення законодавства, а й запровадження нової моделі роботи. Її основою є ризик-орієнтований державний контроль, який передбачає своєчасне виявлення та запобігання ризикам ще до того, як вони можуть призвести до негативних наслідків. Такий підхід не лише підвищує ефективність державного контролю, а й створює умови для визнання української системи ветеринарного контролю з країнами ЄС, відкриваючи нові можливості для міжнародної торгівлі та зміцнюючи позиції України на європейському ринку.
Volodymyr Kusturov , Заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів