Демодекоз собак та котів
- Деталі
- Опубліковано: Четвер, 20 серпня 2020, 10:45
Хвороба собак спричинюється кліщами Demodex canis, котів — D. katoi i D. felis родини Demodecidae і характеризується локальним або генералізованим дерматитом, схудненням, виснаженням та загибеллю тварин.
Кліщі формують колонії у Волосяних фолікулах, потових і сальних залозах. У собак вони здатні паразитувати у внутрішніх органах , тому їх виявляють у фекаліях, а при гістологічному дослідженні — в печінці, лімфатичних вузлах, м'язах язика та на інших органах. D. katoi у людини може паразитувати у шкірі голови та
спричинювати облисіння, у віях і бровах - запалення кон'юнктиви очей, ослаблення зору, випадання вій, брів.
Епізоотологічні дані.
Демодекоз, або залозниця, поширений усюди. Джерелом інвазії є хворі собаки та коти. Зараження відбувається при контакті здорових тварин із хворими. Тяжко переносить хворобу молодняк. Інвазію частіше діагностують серед короткошерстних порід собак та котів. Збудники хвороби котів легко передаються людям.
Клінічні ознаки.
У собак хвороба трапляється в лускатій (легкій) і пустульозній (тяжкій, або злоякісній) формах. На початку захворювання відмічають місця ураження на голові (надбрівні дуги, щоки, губи). Шерсть випадає, шкіра червоніє, зморшується, вкривається лусками білого кольору, тріскається, на її поверхні з'являється сукровиця. Свербіж відсутній або слабко виражений. З часом у шкірі формуються горбки, заповнені гноєм і кліщами. Такі тварини мають неприємний запах. Розвиваються анемія, прогресуюче схуднення, яке призводить до загибелі тварин.
У котів відмічають ураження шкіри, внаслідок чого з'являються алопеції на спині, грудях, череві, біля хвоста. При цьому свербіж слабко виражений або відсутній. У деяких тварин помітна кривоголовість. Слід відзначити, що збудник демодекозу може паразитувати разом із збудником отодектозу і спричинювати ускладнен-
ня хвороби. В зв'язку з цим у вухах нагромаджується коричнева в'язка маса. При дотику вуха болючі. З очей виділяється серозний або гнійний ексудат. В куточках очей збираються сиркоподібні виділення. Тварини мляві, погано поїдають корм, швидко худнуть.
Діагностика.
Враховують епізоотологічні дані, клінічні ознаки хвороби та проводять лабораторні дослідження. Для виявлення кліщів на тілі тварини скальпелем беруть глибокий зскрібок зі шкіри або видаляють вміст пустул. У котів відбирають зскрібок обережно із-за їхньої тонкої й ніжної шкіри. Тому цих тварин вміло фіксують. Вміст із вух та очей беруть спеціальною скляною паличкою-лопаткою. Одержаний матеріал поміщають на предметне скло, додають подвійну за об'ємом кількість 5—10%-го розчину лугу (кон, NaOH) чи гасу, вазелінового масла, ретельно розмішують, накривають іншим склом і розглядають за малого збільшення мікроскопа.
Демодекоз диференціюють від укусів іксодових кліщів та кровосисних комах (горбки гарячі й болючі), саркоптозу, нoтoeдрозу, отодектозу, дерматомікозів, екземи, алергічних уражень шкіри.
Лікування.
Хворих тварин обробляють акарицидними препаратами. Можливе підшкірне або внутрішньом'язове введення макролідів у дозі 0,1 мл/кг маси 4-5 разів з інтервалом 7—9 діб або нашкірне нанесення стронгхолду чи advocate (Spot-on). Досить ефективним виявилось тривале використання разом із кормом бровермектин“
грануляту продовж 10—15 діб в комплексі з введенням імуномодуляторів (риботан).
Випробувано препарати клозантелу в дозі 50-75 мг/кг 2—3 рази з тижневик інтервалом. Собакам породи шотландський коллі та його гібридам (шелті, бобтейл) ці акарициди наносять на шкіру у вигляді мазей, емульсій. Тваринам у місця ураження на шкірі втирають ефір, ацетон, авіаційний гас, 14%-й розчин йоду, а потім наносять лінімiнент Вишневського, до якого додають 20-ау емульсію одного з ліретроїдів. Обробки повторюють 6-8 разів з інтервалом 4-6 діб.
Лікування пустульозної форми демодекозу тривале і не завжди ефективне. Запропоновано комплексний метод, який включає введення макролідів (іноді в дозі 0,2 мл/кг), нанесення на шкіру сірко-дьогтьового лініменту (2 частини сірки, 1 частина березового дьогтю та 4 частини смальцю), згодовування порошку очищеної сірки (40 мг/кг
упродовж місяця).
У мережі ветеринарних аптек є велика кількість сучасних препаратів для лікування демодекозу собак. Для зовнішньої обробки застосовують аверсектин, акраміт, амітразол, байтикол, данітол, демос, децис, ектосан, мельбіміцин, мориніл, педемс, які втирають у місця ураження на шкірі згідно з настановою; демiзон, паноцид, цидем, цибон в аерозольних і безпропелентних балонах, їх наносять на шкіру чотири рази з інтервалом сім діб; внутрішньо сайфлє. Всі препарати в разі правильного використання дають непоганий ефект. Вводять також 1%-й розчин метиленового синього на 25%-му розчині глюкози у вену в дозі 0,1 мл/кг маси тіла 2-3 рази з інтервалом 5—6 діб.
Для котів застосовують ін'єкційні форми макроциклічних лактонів у дозі 0,1 мл/кг маси три рази з інтервалом 7—9 діб. У деяких пухнастих порід можлива алергічна реакція на препарати, тому це враховують при проведенні лікування.
Оскільки демодекоз у собак та котів ускладнюється піодермією, дерматомікозами, проводять комплексне лікування, спрямоване на нормалізацію функції шкіри,
гормонального статусу, поліпшення росту шерсті, посилення імунних реакцій (вакцини проти мікозів, антибіотики, вітаміни, імуностимулятори й модулятори, гепато-протектори тощо).
Профілактика та заходи боротьби. Підозрюваних щодо зараження тварин, а також приміщення, вигульні дворики, клітки, будки, вольєри обробляють акарицидними препаратами. Собак і котів з генералізованою формою демодекозу піддають еутаназії.