Сибірка: де виникає та як поширюється небезпечна інфекція.

Це гостре та надзвичайно небезпечне інфекційне захворювання, яке вражає практично всі види тварин і може становити серйозну загрозу для людей. Особливість збудника Bacillus anthracis - здатність утворювати стійкі спори, що зберігаються в довкіллі десятиліттями.
      Основні джерела зараження:
- Хворі тварини, адже виділяють збудник із кров’ю, сечею, фекаліями, молоком та іншими біологічними рідинами, часто ще до появи видимих симптомів.
 - Забруднений ґрунт та пасовища, оскільки спори можуть залишатися життєздатними понад 70 років, формуючи природні осередки зараження.
 - Трупи та продукти забою, бо шкіра, шерсть, роги, кістки та інші відходи тварин можуть містити спори й заражати територію, якщо потрапляють у навколишнє середовище.
 - Дикі хижаки та птахи можуть переносити частини заражених трупів на великі відстані, створюючи нові осередки.
 - Домашні собаки також можуть приносити на подвір’я кістки або залишки трупів інфікованих тварин, підвищуючи ризик зараження для свійських тварин.
     Що робити при підозрі на сибірку?
 Негайно звертайтеся до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування господарства. Нагадаємо, що швидка реакція - ключ до локалізації та недопущення поширення хвороби.
Детальна інформація в інфографіці, розробленій у співпраці з європейським проєктом EU4SaferFood.

З 1 січня 2026 року в Україні запроваджуються оновлені вимоги до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання.

Це важливий крок до європейських стандартів гуманного ставлення до
Що саме змінюється?
Як і в країнах ЄС, законодавство охоплює три ключові етапи життя тварин:
 - утримання,
 - транспортування,
 - забій.
Для власників та тих, хто утримує тварин, це означає:
- встановлення єдиних мінімальних стандартів для всіх видів сільськогосподарських тварин;
- додаткові спеціальні вимоги для свиней, телят, бройлерів і курей-несучок;
- персональну відповідальність за здоров’я, догляд і комфорт тварин з урахуванням їх віку, фізіології, -поведінки та природних потреб.
Тварини мають утримуватися без страждань і в умовах, що відповідають їхнім потребам. Тут важливі не лише господарський досвід, а й сучасні наукові знання.
Контроль за дотриманням вимог та реагування на порушення здійснюватиме Держпродспоживслужба.

Важливо пояснити дітям, що не можна гладити незнайомих тварин.

 Сказ — одне з найнебезпечніших інфекційних захворювань, спільне для людей і тварин. Безпритульні та дикі тварини можуть бути інфіковані й водночас не мати жодних помітних ознак хвороби.
 Саме діти найчастіше намагаються погладити чи приголубити тварину, яка здається милою та безпечною.
 Поясніть їм, що навіть короткий контакт, легке подряпання чи ослинення може бути небезпечним — вірус сказу передається саме зі слиною інфікованої тварини.
 Говоріть про це вдома:
-не можна гладити чи брати на руки незнайомих тварин;
-не можна підбирати цуценят або кошенят на вулиці;
у разі укусу чи контакту треба одразу звернутися до дорослих.
 Як вірус потрапляє в організм і що робити, якщо сталася небезпечна ситуація — дивіться в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом EU4SaferFood.
Просте правило «не торкайся незнайомих тварин» може запобігти смертельно небезпечній хворобі.

Україна запускає Систему швидкого повідомлення про загрози, пов’язані з харчовими продуктами та кормами

З 19 листопада 2025 року вступив в дію наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 478, що запроваджує  вимоги до  Системи швидкого повідомлення про загрози, пов’язані з харчовими продуктами та кормами.

Що це означає для громадян? Україна впроваджує сучасну систему на кшталт європейській, яка дозволить швидко обмінюватися повідомленнями про виявлення небезпечних харчових продуктів, кормів та матеріалів, що контактують із харчовими продуктами (наприклад, пакування) та вживати негайних  дій, якщо така продукція несе небезпеку для споживачів.

Це робиться для того, щоб:

  • вчасно вилучати з продажу небезпечні продукти,
  • попередити споживачів про можливі ризики,
  • швидко реагувати на загрози для здоров’я людей і тварин.

Хто повинен повідомляти про небезпечні продукти і яким шляхом?

Таку інформацію зобов’язані надавати:

  • працівники територіальних органів Держпродспоживслужби, якщо вони виявили невідповідності харчових продуктів/кормів  вимогам законодавства щодо їх безпечності під час перевірок;
  • оператори ринку (виробники, імпортери, постачальники, торговельні мережі), які встановили, що їхня продукція може бути небезпечною.
  • уповноважені лабораторії про результати лабораторних досліджень (випробувань), які свідчать про невідповідність;
  • заклади охорони здоров’я, суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики у разі масових неінфекційних захворювань (отруєнь), виявлення невідповідності харчових продуктів вимогам законодавства щодо їх безпечності або появи обґрунтованої підозри щодо їх невідповідності, внаслідок чого виникла загроза життю і здоров’ю тощо.

Повідомлення передаються до Національного та територіальних контактних пунктів за встановленою формою, яка визначена додатками 2, 3 до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 478.
Контактні дані доступні за посиланням.

Наразі Держпродспоживслужба працює над питанням впровадження електроної мережі Системи швидкого повідомлення за підтримки міжнародно технічної допомоги, що вподальшому забезпечить обробку та електронний обмін даними щодо загроз, пов’язаних з харчовими продуктами, кормами, матеріалами і предметами, призначеними для контакту з харчовими продуктами, що вимагають вжиття відповідних заходів, спрямованих на захист життя і здоров’я людей та/або тварин.

Як працюватиме система?

  • Якщо виявлять небезпечний продукт — інформація оперативно надходитиме до Держпродспоживслужби та її  територіальних  органів, за результатами розгляду якої  будуть вживатися визначені законодавством заходи.

У разі виникнення небезпеки Держпродспоживслужбою буде задіяний план дій за надзвичайних обставин, пов’язаних із харчовими продуктами та кормами, який визначає заходи, що підлягають невідкладному здійсненню у разі, коли такі корми та харчові продукти безпосередньо або через довкілля становлять загрозу для здоров’я людини та/або тварини (план затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 80).

Це допоможе не допустити поширення небезпечних товарів по всій країні.

Що зміниться для споживачів?

  • Інформація про небезпечні продукти стане доступнішою та швидшою.
  • Реакція держави, у разі виявлення загроз, буде оперативнішою.
  • Ризики для здоров’я зменшаться, адже система дозволяє швидко зупинити обіг небезпечної продукції.

Чому це важливо? Україна впроваджує європейський підхід до контролю безпечності харчових продуктів. Така система працює у країнах ЄС (аналог — система RASFF) і довела свою ефективність у запобіганні харчовим отруєнням та захисті споживачів.

Сибірка: головне, що має знати кожен

 Сибірка - одне з найнебезпечніших інфекційних захворювань, яке може уражати як людей, так і тварин.  Її збудник - Bacillus anthracis - здатний роками зберігатися у ґрунті та активізуватися за сприятливих умов.
 До найбільш вразливих видів належать велика рогата худоба, вівці, кози, коні.
 Хвороба може виникати і серед диких тварин, зокрема у вовків, лисиць та інших м’ясоїдних.
 Домашня птиця до сибірки несприйнятлива.
 Інкубаційний період варіює від кількох годин до трьох діб.
 Якщо тварина має підозрілі ознаки або загинула раптово - не зволікайте.
 Негайно звертайтесь до територіального підрозділу Держпродспоживслужби за місцем проживання.
 Більше корисної інформації - в інфографіці, створеній у співпраці з європейським проєктом EU4SaferFood.