Сказ: що важливо знати

Сказ - це смертельне невиліковне вірусне захворювання, спільне для людей і тварин. До сказу сприятливі всі теплокровні тварини - домашні, свійські, дикі.
Укус, подряпина, мікроушкодження шкіри, потрапляння зараженої слини на слизові оболонки - це все призводить до зараження людинини або тваринки сказом.
Єдиний захист від сказу - проведення періодичних профілактичних щеплень.
Детальніше - в спільній з європейським проєктом EU4SaferFood інфографіці 

Губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби: як запобігти захворюванню

  Одна з особливостей губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби (ГЕВРХ) – у заражених тварин клінічні ознаки не проявляються роками. ГЕВРХ має неочікуваний початок, повільно прогресує та завжди призводить до загибелі худоби.
  Єдиний захист поголів’я – профілактика.
   Оскільки основний шлях передачі ГЕВРХ – годівля тварин кормами тваринного походження, зокрема м'ясо-кістковим борошном, що містить білки жуйних тварин - слід повністю виключити таких корм з раціону.
  Нагадуємо, в Україні ГЕВРХ не реєструється, але проводяться регулярні моніторингові дослідження худоби, щоб запобігти її занесенню.
  Детальніше про заходи недопущення ГЕВРХ в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом EU4SaferFood.

Губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби: що відомо про хворобу і як її розпізнати

 Губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби (ГЕВРХ) – це смертельне нейродегенеративне захворювання жуйних тварин, що характеризується дегенерацією мозкової тканини та призводить до їх загибелі. Це захворювання також називають коров'ячий сказ.
 ГЕВРХ відноситься до групи нейродегенеративних захворювань, які трапляються в жуйних тварин, норок, оленів, котячих та людей. Передається, в основному, через вживання в їжу кормів, забруднених інфікованими тканинами.
 В Україні ГЕВРХ не реєструється, але проводяться регулярні моніторингові дослідження худоби, щоб запобігти її занесенню.
 Детальніше про ГЕВРХ – клінічні ознаки, шляхи передачі та заходи профілактики – в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом EU4SaferFood.

Плануєте поїздку з домашньою твариною за кордон? Ось чіткий чек-лист, який допоможе підготуватися без зайвого стресу

 За 4 місяці до поїздки:
Перевірте вимоги до перетину кордону з тваринами на офіційному сайті Держпродспоживслужби → розділ «Вимоги до некомерційного переміщення».
 Завітайте до державної ветеринарної клініки:
• Проведіть чипування тварини (ідентифікація);
• Зробіть щеплення проти сказу (не раніше ніж з 12 тижнів);
• Отримайте ветеринарно-санітарний паспорт з даними про щеплення та чип.
За 3 місяці:
 Через 30 днів після вакцинації — здайте кров на титр антирабічних антитіл.
Зверніться до державної клініки або акредитованої лабораторії (забір та дослідження можуть зайняти час!).
 За 72 години до виїзду:
Відвідайте ветеринарного лікаря для:
• Протипаразитарної обробки (якщо це вимагає країна);
• Отримання ветеринарного свідоцтва Ф-1.
 Отримайте міжнародний ветеринарний сертифікат у прикордонному інспекційному підрозділі. Заздалегідь уточніть графік роботи відділу. 

Дотримання простих правил допоможе уберегти поголів’я від зараження АЧС та уникнути значних економічних збитків.

  Насамперед, обов’язок кожного власника тварин – своєчасно проводити ідентифікацію свиней та повідомляти територіальний орган Держпродспоживслужби про будь-яке переміщення поголів’я.
  Окрім того, важливо не допускати контакту з іншими тваринами і продуктами їх життєдіяльності, що можуть переноситись на одязі, взутті, транспорті.
  Варто пам’ятати, що у випадку підтвердження хвороби усе свинопоголів’я підлягає умертвінню – це єдиний спосіб зупинити хворобу.
  Наочно описуємо прості рекомендації для свиногосподарств для уникнення АЧС - в інфографіках, розроблених спільно з європейським проєктом EU4SaferFood та Асоціацією свинарів України.