Документи для тварини: як оформити паспорт

Де отримати ветпаспорт для тварини?

Оформити ветеринарно-санітарний паспорт можна в державній лікарні ветеринарної медицини. 
 
Як отримати ветпаспорт на тварину?
Щоб оформити ветеринарно-санітарний паспорт, потрібно:
• Провести огляд тварини у державного лікаря ветеринарної медицини. 
• Переконатися, що тварина має маркування: мікрочип (його потрібно зчитати за допомогою сканера) або клеймо, нанесене не пізніше 3 липня 2011 року. Дані про ідентифікацію тварини треба внести до ветсанпаспорту.  
• Надати підтвердження про щеплення від сказу. 
 
Підтвердженням щеплення від сказу є документ, у якому містяться: 
• дата вакцинації, 
• назва вакцини, її серія та номер, 
• ПІБ лікаря, який проводив щеплення, 
• підпис лікаря, 
• печатка суб’єкта господарювання (ветеринарної установи), де працює лікар. 
Ветеринарно-санітарний паспорт залишається чинним упродовж усього життя тварини.
 
Чи можна внести до паспорта щеплення, зроблене раніше?
Ні, відомості про щеплення із вищезгаданого документа не можуть бути перенесені в ветеринарно-санітарний паспорт — відповідно до пункту 2.1. Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку, затвердженого наказом Мінагрополітики № 288.
 
Чи потрібно проводити додаткові обробки перед вакцинацією?
Проконсультуйтесь зі своїм лікарем ветеринарної медицини, щоб забезпечити належну імунну відповідь.
Найчастіше перед щепленням рекомендують обробити тварину від внутрішніх та зовнішніх паразитів за 7-10 днів до вакцинації, однак детальні рекомендації можуть різнитись в залежності від препарату. 
 
Підстави для відмови у видачі документу 
Вам можуть відмовити у видачі ветеринарно-санітарного паспорту на тварину, якщо: 
• Лікар не може оглянути тварину.
• У тварини немає ідентифікатора (мікрочипа або клейма, нанесеного не пізніше 3 липня 2011 року). 
• Немає щеплення від сказу та документа, що підтверджує його, і власник відмовляється вакцинувати тварину.
 
Як визначити, чи ветеринарний паспорт встановленого зразка? 
Форма встановленого зразка ветеринарно-санітарного паспорта затверджена наказом Мінагрополітики № 288.
Такий паспорт оформлюється двома мовами – українською та англійською – і містить на обкладинці ISO код України та номер паспорта.

Щорічне вакцинування вашого домашнього улюбленця від сказу врятує його життя.

 А от чи потрібне щеплення від сказу маленьким домашнім тваринам - кроликам, хомʼячкам, тощо?
Ні, достатньо тримати ізольовано - подалі від інших тварин.
 Детальніше про вакцину у спільній інфографіці з європейським проєктом EU4SaferFood

Сказ: що важливо знати

Сказ - це смертельне невиліковне вірусне захворювання, спільне для людей і тварин. До сказу сприятливі всі теплокровні тварини - домашні, свійські, дикі.
Укус, подряпина, мікроушкодження шкіри, потрапляння зараженої слини на слизові оболонки - це все призводить до зараження людинини або тваринки сказом.
Єдиний захист від сказу - проведення періодичних профілактичних щеплень.
Детальніше - в спільній з європейським проєктом EU4SaferFood інфографіці 

Губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби: як запобігти захворюванню

  Одна з особливостей губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби (ГЕВРХ) – у заражених тварин клінічні ознаки не проявляються роками. ГЕВРХ має неочікуваний початок, повільно прогресує та завжди призводить до загибелі худоби.
  Єдиний захист поголів’я – профілактика.
   Оскільки основний шлях передачі ГЕВРХ – годівля тварин кормами тваринного походження, зокрема м'ясо-кістковим борошном, що містить білки жуйних тварин - слід повністю виключити таких корм з раціону.
  Нагадуємо, в Україні ГЕВРХ не реєструється, але проводяться регулярні моніторингові дослідження худоби, щоб запобігти її занесенню.
  Детальніше про заходи недопущення ГЕВРХ в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом EU4SaferFood.

Губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби: що відомо про хворобу і як її розпізнати

 Губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби (ГЕВРХ) – це смертельне нейродегенеративне захворювання жуйних тварин, що характеризується дегенерацією мозкової тканини та призводить до їх загибелі. Це захворювання також називають коров'ячий сказ.
 ГЕВРХ відноситься до групи нейродегенеративних захворювань, які трапляються в жуйних тварин, норок, оленів, котячих та людей. Передається, в основному, через вживання в їжу кормів, забруднених інфікованими тканинами.
 В Україні ГЕВРХ не реєструється, але проводяться регулярні моніторингові дослідження худоби, щоб запобігти її занесенню.
 Детальніше про ГЕВРХ – клінічні ознаки, шляхи передачі та заходи профілактики – в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом EU4SaferFood.