З 1 січня 2026 року українське тваринництво перейшло на нові підходи у сфері благополуччя тварин
- Деталі
- Опубліковано: Вівторок, 20 січня 2026, 15:11

Чому зараз особливо важливо не допустити переохолодження тварин.
- Деталі
- Опубліковано: Вівторок, 20 січня 2026, 14:55

З 1 березня 2026 року в Україні запроваджується новий підхід до контролю резистентності мікроорганізмів
- Деталі
- Опубліковано: Вівторок, 20 січня 2026, 14:15


Благополуччя курей‑несучок під час їх утримання: нові вимоги з січня 2026 року
- Деталі
- Опубліковано: Середа, 14 січня 2026, 17:01
З 1 січня 2026 року в Україні набрали чинності Вимоги до благополуччя курей‑несучок під час їх утримання, затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 08.02.2021 № 224. Ці Вимоги визначають мінімальні стандарти утримання курей‑несучок, що дозволяють забезпечити здоров’я та комфорт птиці, безпечність продуктів та ефективну роботу господарств.
В господарствах, які утримують курей‑несучок, з 1 січня 2026 року повинен бути організований процес утримання, догляду та обслуговування птиці відповідно до встановлених норм.
Основні принципи Вимог
- Щоденний огляд та контроль здоров’я птиці. Персонал зобов’язаний щонайменше раз на добу перевіряти стан кожної групи курей‑несучок, своєчасно реагувати на ознаки захворювань, травм або стресу. Регулярний огляд птиці є ключовим для запобігання хворобам та підтримки високого рівня продуктивності.
- Створення комфортних умов для природної поведінки. Освітлення, вентиляція та температура повинні забезпечувати можливість прояву природної поведінки: клювання, риття, пересування та відпочинку. Курям має бути достатньо світла для активності, а також передбачено періоди темряви для відпочинку.
- Чистота, гігієна та безпека. Пташники і клітки повинні регулярно очищуватися та дезінфікуватися, послід видалятися, мертві птахи – своєчасно утилізуватися. Обладнання має бути безпечним і не створювати ризику травм для птиці та персоналу.
- Правильне облаштування кліток та пташників. Клітки повинні відповідати чисельності птиці, мати достатню площу та висоту, а також забезпечувати доступ до годівниць, поїлок, гнізд, сідал,підстилки та пристроїв для сточування кігтів. У кліткових системах мінімальна площа на одну курку становить 750 см², корисна площа — 600 см². Висота нижнього краю клітки над підлогою повинна бути не менше 35 см, а проходи — не менше 90 см для зручності обслуговування.
- Заборона каліцтв та обрізання дзьобів. Каліцтво птахів заборонено. Обрізання дзьоба допускається лише курчатам до 10 днів життя і виконується тільки кваліфікованим персоналом, з метою запобігання клюванню та канібалізму.
- Вимоги для альтернативних систем утримання. Для таких систем встановлено обмеження щільності посадки: не більше 9 курей на 1 м² корисної площі. Всі птахи повинні мати доступ до необхідного обладнання та можливість реалізовувати природну поведінку.
Виконання цих стандартів — це крок до сучасного та ефективного утримання птиці.
Важливо для власника птиці! Власник або утримувач сільськогосподарських тварин зобов’язаний вести облік лікування та застосування ветеринарних лікарських засобів — у електронному або паперовому вигляді, зазначаючи період і кількість препаратів, а також фіксувати кількість загиблих тварин, виявлених під час огляду. Ці дані зберігаються щонайменше три роки і надаються територіальному органу Держпродспоживслужби під час державного контролю або за його запитом.
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood розроблено інфографіки, де коротко показано вимоги щодо благополуччя бройлерів під час їх утримання.
Ознайомитися з різними інформаційними матеріалами щодо вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин можна на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.



Ідентифікація та реєстрація тварин — це не формальність, а безпека кожного з нас!
- Деталі
- Опубліковано: Понеділок, 12 січня 2026, 16:20
Ідентифікація тварин — обов’язковий процес для великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней. Кожній тварині присвоюється унікальний номер, який вноситься до Єдиного державного реєстру тварин.
- Безпечність харчові продукти — шлях тварини можна простежити від ферми до споживача
- Епізоотична безпека — швидке реагування у разі спалаху хвороб
- Експортні можливості — вимога міжнародних ринків
- Підтримка фермерів — умова для отримання дотацій та компенсацій
Як це відбувається?
* маркування (вушна бирка або чип)
* внесення даних до ЄДРТ
* оформлення паспорта та інших документів
Куди звертатися?
- юридичним особам — до регіональних філій ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин»
- фізичним особам — до державних лікарень ветеринарної медицини Держпродспоживслужби
100% ідентифікація — здоровʼя нації та довіра до української продукції!

