З 1 січня 2026 року українське тваринництво перейшло на нові підходи у сфері благополуччя тварин

 Ці зміни є системними, довгостроковими та спрямованими на підвищення стандартів утримання тварин відповідно до сучасних вимог.
 
Державне регулювання охоплює три ключові напрями:
Вимоги до благополуччя тварин під час утримання встановлюють норми щодо:
 - умов розміщення тварин;
- годівлі та напування;
 -догляду, ветеринарного забезпечення та щоденного контролю стану тварин.
 
  Вимоги до забезпечення благополуччя тварин під час транспортування регламентують:
 - підготовку тварин до перевезення;
 - тривалість транспортування та умови відпочинку;
 - вимоги до транспортних засобів і дій персоналу.
 
 Вимоги до забезпечення благополуччя тварин під час забою та умертвіння передбачають:
застосування гуманних методів;
 - мінімізацію болю, страху та стресу;
 - належну підготовку і кваліфікацію персоналу.
 
 Запроваджено державний сертифікат у сфері благополуччя тварин, який підтверджує рівень знань і практичних навичок фахівців. Документ видають територіальні органи Держпродспоживслужби.
 Він є обов’язковим для осіб, які:
• доглядають за сільськогосподарськими тваринами;
• працюють на тваринницьких фермах і комплексах;
• здійснюють перевезення тварин;
• виконують приймання та забій;
• залучені до будь-яких робіт, що впливають на стан і благополуччя тварин.
 
 Для спеціалістів із практичним досвідом передбачено перехідний період, аби впровадження нових вимог відбувалося поступово та без надмірного навантаження.
Щоб оформити сертифікат необхідно подати пакет документів. Для зручності заявників форми та зразки заповнення зібрані у спеціальному розділі нашого сайту:

Чому зараз особливо важливо не допустити переохолодження тварин.

 В умовах вимикання світла й зниження температури тварини стають ще більш вразливими, ніж зазвичай. Якщо ми можемо вдягнути теплий одяг, вкутатися у плед чи  випити гарячий чай, то для багатьох хвостиків такої можливості просто немає.
 Переохолодження небезпечне для тварин!
 Холод швидко виснажує організм, знижує імунітет і може призвести до серйозних хвороб, а іноді — й до загибелі. Особливо страждають цуценята, кошенята, літні тварини та ті, хто вже ослаблений.
Безпритульні тварини зараз потребують нас найбільше
 Під’їзд, тамбур, підвал, гараж або навіть тимчасовий куточок у дворі можуть стати для них шансом пережити холодну ніч. Картон, стара ковдра чи коробка — дрібниця для нас, але справжній порятунок для них.
     Що ми можемо зробити просто зараз?
 - Дозволити тварині погрітися в безпечному місці
 - Залишити теплу підстилку
 - Поставити миску з водою та їжею
 - Не виганяти й не бути байдужими
 Що важливо робити ЗАРАЗ для домашніх хвостиків:
 - Не залишайте тварин у холодних приміщеннях, на балконах чи в авто
 - Облаштуйте тепле місце подалі від протягів (плед, лежанка, ковдра)
 - У разі вимкнення світла — грійте теплом тіла, дозволяйте бути поруч
 - Слідкуйте за лапами, вухами, носиком — вони першими мерзнуть
 - Забезпечте доступ до теплої їжі та води
 - Не купайте й не переохолоджуйте тварину «випадково»
     Для безпритульних хвостиків:
 - Не виганяйте з під’їздів, тамбурів, підвалів
 - Поставте коробку з картону, застеліть старою ковдрою чи одягом
 - Залиште їжу — ситій тварині легше зігрітися
 - Якщо можете — пустіть погрітися хоча б на деякий час
Поговоріть із сусідами: разом легше врятувати життя
Побачили тварину в критичному стані — шукайте допомогу, не проходьте повз
Іноді одні відкриті двері — це все, що відділяє життя від смерті.
Світло повернеться.
А от шанс у хвостика — може бути лише один.
Доброта не потребує світла — вона гріє сама по собі.
Давайте допоможемо тим, хто не може попросити словами!
Давайте зігрівати тих, хто не може попросити!
Радять фахівці Державної лікарні ветеринарної медицини Оболонського району міста Києва

З 1 березня 2026 року в Україні запроваджується новий підхід до контролю резистентності мікроорганізмів

 Одночасно з набранням чинності Закону України «Про ветеринарну медицину» починає діяти Порядок моніторингу та звітності щодо стійкості (резистентності) до протимікробних речовин збудників зоонозів і коменсальних бактерій.
 Порядок затверджено наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 30.10.2025 № 953.
 Що це дає?
 - системний моніторинг резистентності бактерій у тварин і продуктах тваринного походження;
 - єдині підходи до лабораторних досліджень за міжнародними стандартами (EUCAST);
 - створення національної системи звітності для аналітики та управління ризиками;
 - виконання національних і міжнародних зобов’язань у боротьбі з антимікробною резистентністю.
 Це важливий крок для підвищення рівня безпечності харчових продуктів та захисту здоров’я людей і тварин.
 Детальніше — посилання в першому коментарі.
 За підтримки Швейцарії у межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (Quality FOOD Trade Program), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL,Швейцарія) у партнерстві з SAFOSO AG (Швейцарія), Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Держпродспоживслужби створено інфографіки, в яких висвітлено основні положення порядку моніторингу та звітності про стійкість (резистентність) до протимікробних речовин збудників зоонозів та коменсальних бактерій
 

Благополуччя курей‑несучок під час їх утримання: нові вимоги з січня 2026 року

З 1 січня 2026 року в Україні набрали чинності Вимоги до благополуччя курей‑несучок  під час їх утримання, затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 08.02.2021  № 224. Ці Вимоги визначають мінімальні стандарти утримання курей‑несучок, що дозволяють забезпечити здоров’я та комфорт птиці, безпечність продуктів та ефективну роботу господарств.

В господарствах, які утримують курей‑несучок, з 1 січня 2026 року повинен бути організований процес утримання, догляду та обслуговування птиці відповідно до встановлених норм.

Основні принципи Вимог

  1. Щоденний огляд та контроль здоров’я птиці. Персонал зобов’язаний щонайменше раз на добу перевіряти стан кожної групи курей‑несучок, своєчасно реагувати на ознаки захворювань, травм або стресу. Регулярний огляд птиці є ключовим для запобігання хворобам та підтримки високого рівня продуктивності.
  2. Створення комфортних умов для природної поведінки. Освітлення, вентиляція та температура повинні забезпечувати можливість прояву природної поведінки: клювання, риття, пересування та відпочинку. Курям має бути достатньо світла для активності, а також передбачено періоди темряви для відпочинку.
  3. Чистота, гігієна та безпека. Пташники і клітки повинні регулярно очищуватися та дезінфікуватися, послід видалятися, мертві птахи – своєчасно утилізуватися. Обладнання має бути безпечним і не створювати ризику травм для птиці та персоналу.
  4. Правильне облаштування кліток та пташників. Клітки повинні відповідати чисельності птиці, мати достатню площу та висоту, а також забезпечувати доступ до годівниць, поїлок, гнізд, сідал,підстилки та пристроїв для сточування кігтів. У кліткових системах мінімальна площа на одну курку становить 750 см², корисна площа — 600 см². Висота нижнього краю клітки над підлогою повинна бути не менше 35 см, а проходи — не менше 90 см для зручності обслуговування.
  5. Заборона каліцтв та обрізання дзьобів. Каліцтво птахів заборонено. Обрізання дзьоба допускається лише курчатам до 10 днів життя і виконується тільки кваліфікованим персоналом, з метою запобігання клюванню та канібалізму.
  6. Вимоги для альтернативних систем утримання. Для таких систем встановлено обмеження щільності посадки: не більше 9 курей на 1 м² корисної площі. Всі птахи повинні мати доступ до необхідного обладнання та можливість реалізовувати природну поведінку.

Виконання цих стандартів — це крок до сучасного та ефективного утримання птиці.

Важливо для власника птиці! Власник або утримувач сільськогосподарських тварин зобов’язаний вести облік лікування та застосування ветеринарних лікарських засобів — у електронному або паперовому вигляді, зазначаючи період і кількість препаратів, а також фіксувати кількість загиблих тварин, виявлених під час огляду. Ці дані зберігаються щонайменше три роки і надаються територіальному органу Держпродспоживслужби під час державного контролю або за його запитом.

Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood розроблено інфографіки, де коротко показано вимоги щодо благополуччя бройлерів під час їх утримання.

Ознайомитися з різними інформаційними матеріалами щодо вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин можна на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.

Ідентифікація та реєстрація тварин — це не формальність, а безпека кожного з нас!

Ідентифікація тварин — обов’язковий процес для великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней. Кожній тварині присвоюється унікальний номер, який вноситься до Єдиного державного реєстру тварин.

            Навіщо це потрібно?
-  Безпечність харчові продукти — шлях тварини можна простежити від ферми до споживача
-  Епізоотична безпека — швидке реагування у разі спалаху хвороб
-  Експортні можливості — вимога міжнародних ринків
-  Підтримка фермерів — умова для отримання дотацій та компенсацій

           Як це відбувається?
* маркування (вушна бирка або чип)
* внесення даних до ЄДРТ
* оформлення паспорта та інших документів

           Куди звертатися?
- юридичним особам — до регіональних філій ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин»
-  фізичним особам — до державних лікарень ветеринарної медицини Держпродспоживслужби

 100% ідентифікація — здоровʼя нації та довіра до української продукції!