Роль офіційних лікарів ветеринарної медицини: права, обов’язки та специфіка діяльності
- Деталі
- Опубліковано: Середа, 06 листопада 2024, 13:36
Офіційні лікарі ветеринарної медицини відіграють ключову роль у забезпеченні безпеки харчових продуктів, контролю за здоров’ям тварин та нагляду за дотриманням ветеринарного законодавства. Згідно з нормативними вимогами, офіційним ветеринарним лікарем є уповноважена особа, яка має не менше ніж два роки практичного досвіду роботи за фахом та здобула вищу освіту на рівні спеціаліста або магістра у галузі ветеринарної медицини. Їхня діяльність чітко регулюється законом та спрямована на дотримання норм безпеки в харчовій промисловості та тваринництві.
Основні методи діагностики сказу у тварин
- Деталі
- Опубліковано: П'ятниця, 01 листопада 2024, 09:49
Сказ — гостра контактна зоонозна інфекційна хвороба, яку спричинює нейротропний вірус сказу передається через слину хворих тварин і зікінчується 100% летально. Єдиний спосіб уберегтися - вакцинація.
З наступанням холодів дикі тварини у пошуку їжі виходять до людей несучи велику небезпеку у вигляді різних зоонозних вірусів в тому числі і сказ.
Нещодавно до відділу з діагностики та боротьби зі сказом тварин було доставлено труп собаки. З анамнезу відомо, що собаку привезли з приватного притулку Черкаської області. Було проведено відповідну діагностику і виявлено, що тварина була хвора на сказ. Відповідно було введено карантин та імінізація у Шевченківському та Подільському районах, також імунізацію отримали власниця та домашні тварини, які були у контакті з хворим собакою.
На сьогоднішній день, існує єдина методика посмертного дослідження на сказ.
Розглянемо які ще є методи дослідження, що зареєстровано в Україні та використовуються тільки у ветеринарній медицині.
Методи дослідження які включають такі варіанти :
- Реакція імунофлюоресценції (РІФ) .
Зазвичай у діагностичній практиці використовують прямий метод імунофлюоресценції із застосуванням антирабічного флюоресціюючого імуноглобуліну. Із різних відділів мозку готують по 2 тонких мазки. Переглядають мазки в люмінесцентному мікроскопі, оцінюючі інтенсивність світіння комплексу антиген – антитіло.
Антиген вірусу сказу виявляється у вигляді яскравих жовто-зелених чи зелених, різної форми й розміру гранул у клітинах чи поза клітинами. Діагноз вважають установленим, якщо в кількох полях зору виявляють не менш як 10 типових гранул округлої й овальної форми з яскравим зеленим світінням або знаходять безліч найдрібніших точок світіння.
- Біологічну пробу вважають найнадійнішим методом діагностики сказу (близько 98% вірогідності); метод має велике епізоотологічне значення.
Біопробу проводять на лабораторних білих мишах. Для біопроби беруть 6 – 10 мишей. Мишенят заражають інтрацеребрально, а дорослих мишей – підшкірно у верхню губу або кінчик носа.
Результат спостерігають впродовж 30 діб. Після інкубаційного періоду, що може тривати від 6 до 20, а частіше 10 – 14 діб, з’являються перші ознаки захворювання, нетипові для зараження нейротропним вірусом: млявість, скуйовдженість шерсті. Пізніше виявляються все типовіші ознаки для нейротропного захворювання: порушення координації рухів, своєрідна горбатість спини, розвиваються парез і параліч задніх, потім передніх кінцівок і – загибель. Однак тільки на підставі клінічних ознак, нехай навіть типових, ще не можна встановити діагноз. Необхідно досліджувати всіма викладеними методами головний мозок тварин, що загинули на 4 – 30-й день. Біопробу вважають позитивною, якщо в мазках із мозку заражених мишей виявляють антиген вірусу сказу в реакції імунофлюоресценції.
Негативний діагноз установлюють тільки після закінчення терміну біологічної проби, якщо специфічної загибелі мишей не спостерігалося, а результат реакції імунофлюоресценції негативний
Існують й інші методи діагностики:
дослідження відбитків рогівки ока, слинних залоз, дослідження біоп- татів шкіри, але для тварин вони не використовуються бо не є інформативними.
Прижиттєві способи дослідження на сказ розробляються багатьма референтними лабораторіями різних країн, але немає жодної рекомендації для рутинної діагностики сказу. Тому лабораторна посмертна діагностика сказу є єдина на території України (ДСТУ)
Як можна заразитися сказом? Хто є його переносником? Які особливості поведінки хворої тварин?
- Деталі
- Опубліковано: Четвер, 24 жовтня 2024, 09:44
Підготовка домашніх тварин до холоду: поради ветеринара
- Деталі
- Опубліковано: Понеділок, 14 жовтня 2024, 08:45
З настанням холодної пори року власникам домашніх тварин варто звернути увагу на те, як підготувати своїх улюбленців до осінньо-зимових температур. Зміни в погоді можуть суттєво вплинути на здоров’я тварин, особливо тих, які більшу частину часу проводять на вулиці.
Оцінка стану шерсті та шкіри
Шерсть тварини — це природний захист від холоду, але не всі породи мають достатній підшерсток для ефективного захисту від низьких температур. Довгошерсті породи зазвичай мають густий підшерсток, який допомагає зберігати тепло, тоді як короткошерсті породи, потребують додаткового захисту.
Регулярний догляд за шерстю. Шерсть має бути чистою та розчісаною, оскільки сплутана або брудна шерсть втрачає свої теплоізоляційні властивості. Рекомендується регулярно оглядати шкіру, щоб уникнути подразнень або сухості, особливо в зимовий період, коли через сухе повітря може розвинутись лупа.
Додатковий захист. Для порід, схильних до замерзання, варто використовувати спеціальний одяг, такий як куртки чи светри, які допоможуть зберегти тепло під час прогулянок. Особливо це важливо для собак маленьких порід та тих, хто більшу частину часу проводить у приміщенні.
Регулювання раціону та харчування
У холодний період метаболізм тварин змінюється, особливо у тих, хто проводить багато часу на вулиці. Це означає, що тварини можуть потребувати більше енергії для підтримки нормальної температури тіла.
Збалансований раціон. Тварини, що активно гуляють на свіжому повітрі, потребують калорійного харчування, багатого на білки та жири, щоб забезпечити достатню кількість енергії для обігріву тіла. Проте для тварин, які більшість часу проводять у приміщенні і менш активні, слід уникати надлишкового споживання їжі, щоб попередити набір зайвої ваги.
Вітаміни та добавки. Важливо забезпечити тварин необхідними вітамінами та мінералами, такими як омега-3 жирні кислоти та вітамін Е, які покращують стан шерсті та шкіри.
Профілактика сезонних захворювань
З настанням холодів підвищується ризик розвитку простудних захворювань та інших інфекцій. Тому профілактика повинна стати ключовим завданням для ветеринарів та власників тварин.
Вакцинація та регулярні огляди. Перед початком холодного сезону рекомендується відвідати ветеринара для проведення профілактичного огляду та оновлення вакцин, особливо якщо тварина контактує з іншими тваринами на вулиці або відвідує громадські місця.
Захист від паразитів. Навіть у холодний сезон тварини можуть піддаватися ризику зараження ектопаразитами, такими як блохи та кліщі. Необхідно продовжувати використовувати засоби захисту від паразитів, оскільки деякі види, такі як іксодові кліщі, залишаються активними до перших морозів.
Забезпечення комфортного житла. Якщо тварини проводять багато часу на вулиці, важливо створити для них комфортні умови. Житло має бути добре утепленим, сухим та захищеним від вітру і опадів. Для собак, які живуть на вулиці, будка повинна бути обладнана достатньою кількістю утеплювальних матеріалів, таких як солома чи теплі ковдри. Вхід до будки має бути захищеним від вітру, а саму будку краще розташувати на підвищенні, щоб уникнути накопичення вологи.
Утеплені місця для сну в приміщенні. Для домашніх тварин, що більшу частину часу проводять у приміщенні, варто підготувати тепле та затишне місце для сну. Підстилки або ліжка з утепленими матрацами допоможуть підтримувати комфортний мікроклімат для тварини.
Фізична активність та прогулянки. Зима не повинна бути приводом для зниження активності тварин. Навпаки, регулярні фізичні вправи важливі для підтримки здоров'я та збереження оптимальної ваги тварини. У морозну погоду варто зменшити тривалість прогулянок, але збільшити їх кількість, щоб тварина отримувала необхідну фізичну активність, не піддаючись при цьому ризику переохолодження. У разі сильного морозу або хуртовин, краще зменшити час перебування тварини на вулиці. Для собак можна організувати активні ігри вдома, щоб компенсувати зменшену кількість прогулянок.
Захист лап та догляд за ними. Холод і сіль, яка використовується на дорогах, можуть викликати подразнення та пошкодження лап тварин. Після прогулянок слід мити лапи теплою водою, щоб зняти сіль та інші хімікати. Також важливо регулярно перевіряти стан подушечок лап на наявність тріщин чи подразнень. Для захисту лап можна використовувати спеціальні креми або воскові покриття. У випадку сильних морозів або тривалих прогулянок на асфальтованих дорогах, рекомендується використовувати спеціальні черевики для собак.
Підготовка домашніх тварин до холодної пори року вимагає особливої уваги. Правильний догляд, збалансоване харчування, фізична активність та створення комфортних умов для проживання допоможуть тваринам легко пережити осінньо-зимовий сезон. Ветеринари відіграють ключову роль у наданні рекомендацій, які допоможуть власникам тварин забезпечити їхнім улюбленцям найкращий догляд у холодну пору року.
Незвичний пацієнт у лікарні , вул. Волинська, 12
- Деталі
- Опубліковано: Середа, 09 жовтня 2024, 18:11
Сьогодні в клініці стався цікавий і незвичайний випадок. Пацієнтом стала косуля, яка постраждала від полі травми. Вона мала перелом задньої кінцівки, що вимагало негайного втручання. Після прибуття тварини в клініку, фахівці швидко надали першу допомогу та обробили рани, щоб уникнути інфекції та полегшити біль. Рентгенолог Ірина Миколаївна, відома своєю уважністю та професіоналізмом, провела рентгенівське дослідження, яке допомогло визначити ступінь пошкодження кісток та внутрішніх органів. Завдяки її швидким діям і злагодженій роботі команди лікарів, косуля отримала якісну допомогу й тепер має всі шанси на повне одужання.
