Система ідентифікації сільськогосподарських тварин: результати реєстрації

Кожна зареєстрована тварина — це не лише запис у реєстрі. Це контроль за здоров’ям поголів’я, безпечність харчових продуктів, підтримка фермерів та додаткові можливості для українського експорту.

З початку 2026 року до Єдиного державного реєстру тварин внесено дані про 560 053 тварини ідентифікованих індивідуальним ідентифікаційним номером.

Зокрема зареєстровано:

  • 246 477 великої рогатої худоби;
  • 132 181 вівцю та козу;
  • 169 795 товарних свиней;
  • 10 880 племінних свиней;
  • 720 коней.

Крім того, ідентифікація товарних свиней перед вибуттям з господарств юридичних осіб становила 3 091 855 голів.

За кожною з цих цифр стоїть важлива робота, яка дозволяє державі контролювати епізоотичну ситуацію, виробникам — працювати за прозорими правилами, а споживачам — бути впевненими у безпечності продукції тваринного походження.

«Ідентифікація тварин — це фундамент сучасного тваринництва. Вона забезпечує простежуваність продукції на всіх етапах виробництва, допомагає оперативно реагувати на спалахи хвороб та є важливою умовою для виходу української продукції на міжнародні ринки. Не менш важливо, що зареєстровані тварини дають можливість власникам користуватися програмами державної підтримки та компенсаційними механізмами. Фактично система працює одночасно на безпечність, економіку та розвиток галузі», — наголосив директор Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» Петро Пешко.

Сьогодні Ідентифікація та реєстрація тварин це один із ключових інструментів, який допомагає Україні зберігати контроль над епізоотичною ситуацією, гарантувати безпечність харчових продуктів та розвивати експортний потенціал аграрного сектору.

Куди звертатися?

У сучасному світі ідентифікація тварин — це не лише облік. Це інструмент захисту здоров’я тварин, безпечності харчових продуктів, підтримки фермерів та зміцнення позицій України на світових аграрних ринках.

Довідково. Ідентифікація та реєстрація тварин — це державний механізм обліку великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней. 

Індивідуальний ідентифікаційний номер є унікальним у межах одного виду тварин. Великій рогатій худобі, вівцям, козам та коням присвоюється виключно індивідуальний номер. Груповий ідентифікаційний номер може присвоюватися групі тварин у межах одного господарства і є унікальним для господарства у межах України. Інформація про тварину, її переміщення, забій, падіж вноситься до Єдиного державного реєстру тварин.

Саме завдяки цій системі можна швидко встановити походження тварини, відстежити її переміщення, локалізувати осередок захворювання та підтвердити відповідність продукції міжнародним вимогам.

Цим займаються спеціалісти територіальних органів Держпродспоживслужби спільно з Державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин".

Забір крові для досслідження у великої та дрібної рогатої худоби на території Голосіївського району

Фахівцями відділу  з організації протиепізоотичної роботи Об’єднання ветеринарної медицини  в м. Києві 5 червня  на території Голосіївського району  ( НУБіП України, контактний зоопарк  ) було проведено відбір крові  для дослідження на інфекційні хвороби та вакцинація проти сибірки  велика рогата худоба  у кількості 4 голів, дрібна рогата худоба  у кількості 28 голів.

Надійний захист від сказу — щорічна вакцинація домашніх тварин.

Сказ — смертельно небезпечне захворювання як для тварин, так і для людей. Саме тому важливо уникати контактів із незнайомими, безпритульними або дикими тваринами та не дозволяти цього своїм домашнім улюбленцям.
Надійний захист від сказу — щорічна вакцинація домашніх тварин. Вчасне щеплення допомагає убезпечити не лише вашого улюбленця, а й усю родину.
У разі підозри на сказ у тварини або після контакту з твариною, поведінка якої викликає занепокоєння, необхідно негайно звернутися до державної лікарні ветеринарної медицини.
Детальніше - у спільній інфографіці Держпродспоживслужби та європейського проєкту EU4SaferFood .

Відбір крові у коней та малої рогатої худоби на території Деснянського району

Фахівцями відділу  з організації протиепізоотичної роботи Об’єднання ветеринарної медицини  в м. Києві 1 червня  на території Деснянського району  ( вул. Кіото ,25 , ТОВ Поні Клуб – 2 ) було проведено: 

відбір крові у коней  для дослідження на САП, ІНАН, парувальну неміч у кількості 21 гол.;

відбір крові  у кіз та баранів  для дослідження на бруцельоз - у кількості 3 гол.

Дотримання температурного режиму — основа безпечності харчових продуктів

 Контроль температурних умов є однією з фундаментальних вимог законодавства у сфері безпечності харчових продуктів та невід’ємною складовою системи НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points — Аналіз небезпечних факторів та контроль у критичних точках).
 
Порушення встановлених законодавством температурних умов під час приймання, зберігання, транспортування, приготування чи реалізації харчових продуктів може призводити до погіршення їх якості та виникнення ризиків харчових отруєнь.
 
 Недотримання визначених температурних параметрів створює сприятливі умови для активного розвитку патогенних мікроорганізмів, призводить до втрати споживчих властивостей продукції та формує потенційну загрозу для здоров’я людей.
 
 У межах впровадження процедур, заснованих на принципах НАССР, оператори ринку повинні:
- здійснювати постійний моніторинг температурних показників;
- забезпечувати справність холодильного та морозильного обладнання;
- проводити регулярну фіксацію результатів контролю;
- своєчасно вживати коригувальних заходів у разі виявлення відхилень;
- забезпечувати належну підготовку персоналу.
 
 Особливої уваги потребують харчові продукти, що швидко псуються, зокрема м’ясо, риба, молочна продукція, готові страви та кондитерські вироби з кремом.
 
 Температурний режим є обов’язковою умовою безпечності харчових продуктів і прямою відповідальністю оператора ринку, від якої залежить санітарне та епідеміологічне благополуччя населення.