Всеукраїнський семінар у Дунаївцях: обговорення порядку дій при підозрі та ліквідації спалахів сказу

   6 листопада 2024 року у місті Дунаївці, що на Хмельниччині, відбувся Всеукраїнський семінар на тему «Порядок дій при підозрі, виявленні та ліквідації спалахів сказу». Захід організувала Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) за участі провідних фахівців ветеринарної медицини та експертів з різних регіонів країни.
   До семінару залучили фахівців Держпродспоживслужби, керівників та спеціалістів апарату, головних управлінь Держпродспоживслужби з областей та м. Києва, спеціалістів державних лабораторій, представників державних ветеринарних лікарень, а також експертів з вірусології, патоморфології та епізоотології.
          Мета та завдання семінару
   Основною метою заходу стало підвищення кваліфікації спеціалістів у галузі ветеринарної медицини, а також розгляд плану дій при підозрі або виявленні захворювання на сказ у тварин. Було акцентовано увагу на підході «Єдине здоров’я», що передбачає міжсекторальну взаємодію та співпрацю з різними відомствами. Окрім того, обговорювали порядок дій спеціалістів ветеринарної медицини у випадках підозри та спалаху сказу, покращення практичних навичок з відбору зразків та транспортування біоматеріалів для лабораторних досліджень, а також підвищення якості оформлення відповідної документації.
 
 
          Основні теми та підходи
   Програма семінару охоплювала як національні, так і міжнародні підходи до боротьби зі сказом. Учасники обговорили стратегію розслідування спалаху сказу, стандартні операційні процедури (СОП) з відбору, пакування та доставки зразків до лабораторій для досліджень. Особлива увага була приділена сучасним методам діагностики сказу, заснованим на досвіді європейських референс-лабораторій.
          Важливість заходу
   Семінар став важливим кроком у зміцненні системи ветеринарної безпеки України. Учасники отримали цінні знання та практичні навички, що допоможуть знизити ризики поширення сказу, забезпечити оперативне реагування на можливі спалахи та покращити ефективність дій ветеринарної служби у критичних ситуаціях.
   Цей захід є важливим елементом у системі профілактики та боротьби з одним із найбільш небезпечних інфекційних захворювань, що загрожують як здоров'ю тварин, так і людей. Завдяки отриманим знанням фахівці зможуть більш ефективно реалізовувати заходи з протидії сказу, що сприятиме підвищенню рівня безпеки та здоров'я населення.
   Також були проведені симуляційні вправи: відбір зразків біологічного/патологічного матеріалу ( крові, тканини мозку, щелеп) від лисиці, їх пакування та оформлення супровідних документів.

Основні методи діагностики сказу у тварин

  Сказ — гостра контактна зоонозна інфекційна хвороба, яку спричинює нейротропний вірус сказу передається через слину хворих тварин і зікінчується 100% летально.   Єдиний спосіб уберегтися - вакцинація.
  З наступанням холодів дикі тварини у пошуку їжі виходять до людей несучи велику небезпеку у вигляді різних зоонозних вірусів в тому числі і сказ.
  Нещодавно до відділу з діагностики та боротьби зі сказом тварин було доставлено труп собаки. З анамнезу відомо, що собаку привезли з приватного притулку Черкаської області. Було проведено відповідну діагностику і виявлено, що тварина була хвора на сказ. Відповідно було введено карантин та імінізація у Шевченківському та Подільському районах, також імунізацію отримали власниця та домашні тварини, які були у контакті з хворим собакою.
  На сьогоднішній день, існує єдина методика посмертного  дослідження   на сказ.
  Розглянемо які ще є методи  дослідження,  що зареєстровано в Україні та використовуються тільки у ветеринарній медицині.
        Методи дослідження які включають такі варіанти :
- Реакція імунофлюоресценції (РІФ) .
Зазвичай у діагностичній практиці використовують прямий метод імунофлюоресценції із застосуванням антирабічного флюоресціюючого імуноглобуліну. Із різних відділів мозку готують по 2 тонких мазки. Переглядають мазки в люмінесцентному мікроскопі, оцінюючі інтенсивність світіння комплексу антиген – антитіло.
Антиген вірусу сказу виявляється у вигляді яскравих жовто-зелених чи зелених, різної форми й розміру гранул у клітинах чи поза клітинами. Діагноз вважають установленим, якщо в кількох полях зору виявляють не менш як 10 типових гранул округлої й овальної форми з яскравим зеленим світінням або знаходять безліч найдрібніших точок світіння.


- Біологічну пробу вважають найнадійнішим методом діагностики сказу (близько 98% вірогідності); метод має велике епізоотологічне значення.
  Біопробу проводять на лабораторних білих мишах. Для біопроби беруть 6 – 10 мишей. Мишенят заражають інтрацеребрально, а дорослих мишей – підшкірно у верхню губу або кінчик носа.
  Результат спостерігають впродовж 30 діб. Після інкубаційного періоду, що може тривати від 6 до 20, а частіше 10 – 14 діб, з’являються перші ознаки захворювання, нетипові для зараження нейротропним вірусом: млявість, скуйовдженість шерсті. Пізніше виявляються все типовіші ознаки для нейротропного захворювання: порушення координації рухів, своєрідна горбатість спини, розвиваються парез і параліч задніх, потім передніх кінцівок і – загибель. Однак тільки на підставі клінічних ознак, нехай навіть типових, ще не можна встановити діагноз. Необхідно досліджувати всіма викладеними методами головний мозок тварин, що загинули на 4 – 30-й день. Біопробу вважають позитивною, якщо в мазках із мозку заражених мишей виявляють антиген вірусу сказу в реакції імунофлюоресценції.
  Негативний діагноз установлюють тільки після закінчення терміну біологічної проби, якщо специфічної загибелі мишей не спостерігалося, а результат реакції імунофлюоресценції негативний
  Існують й інші методи діагностики:
дослідження відбитків рогівки ока, слинних залоз, дослідження біоп- татів  шкіри, але для тварин вони не  використовуються бо не є інформативними.
  Прижиттєві способи дослідження на сказ розробляються багатьма референтними лабораторіями різних країн, але немає жодної рекомендації для рутинної діагностики сказу. Тому лабораторна посмертна діагностика сказу є єдина на території України (ДСТУ)

Незвичний пацієнт у лікарні , вул. Волинська, 12

Сьогодні в клініці стався цікавий і незвичайний випадок. Пацієнтом стала косуля, яка постраждала від полі травми. Вона мала перелом задньої кінцівки, що вимагало негайного втручання. Після прибуття тварини в клініку, фахівці швидко надали першу допомогу та обробили рани, щоб уникнути інфекції та полегшити біль. Рентгенолог Ірина Миколаївна, відома своєю уважністю та професіоналізмом, провела рентгенівське дослідження, яке допомогло визначити ступінь пошкодження кісток та внутрішніх органів. Завдяки її швидким діям і злагодженій роботі команди лікарів, косуля отримала якісну допомогу й тепер має всі шанси на повне одужання.

  Ця ситуація вкотре підкреслює важливість вмілого підходу до порятунку навіть диких тварин. 
  Допомогу надали фахівці Міської клініки дрібних тварин, Волинська, 12, при ОВМ в м. Києві

Державний гімн України

«Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам браття дорогії усміхнеться доля...»

Ці слова лунають в усіх куточках світу. Ми співаємо наш гімн зі сльозами суму або радості на очах. І у хвилини єднання перед ворогом, і у хвилини гордості за наших співвітчизників.

Ми всі різні, але разом ми – неймовірна сила! Адже ми - українці і весь світ знає, що ми - козацького роду!

Державний герб України

І сьогодні є актуальними слова Михайла Грушевського, Голови Української Центральної Ради: «Великі події, що проходять перед нами, витягають силу різних подробиць, про котрі у звичайних часах можна не журитись, а тепер вони вимагають негайного рішення. До таких справ належить питання про герб України. Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною.

Українська Народна Республіка, ставши державою самостійною, незалежною, мусить вибрати собі й державний герб. А що вона вже була давніше самостійною державою і тепер відновила державне буття, котрого позбавило її московське насильство, то найбільш натурально звернутись до державних знаків чи гербів, які вживались за старих часів. Кожна держава має знак, який зветься її Гербом...».

Так, в 1918 році було ухвалено закон, в якому було сказано: «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого».

Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна  продемонструвала наслідування традицій українського народу.

Російська агресія в Криму і на сході та півдні України розпочалася зі знищення Тризуба як маркера української ідентичності.

Нині він об’єднує українських патріотів, які захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.